Тетяна Січкар: Історія з Бучі

Тетяна Січкар — одна з тисяч українців, чия доля кардинально змінилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Буча, місто, яке стало символом страшних воєнних злочинів, було місцем, де Тетяна зіткнулася з жорстокістю війни.

З перших днів окупації місто перетворилося на поле бою. Замість звичних звуків життя Тетяна чула вибухи та постріли. Разом із родиною вона ховалася у підвалі, де вони намагалися знайти хоч якесь укриття від страху та небезпеки, що заповнювали кожен день.

Жорстокі реалії війни в Бучі залишили слід у серці Тетяни. Вона стала свідком страшних трагедій: розбиті долі, втрачені близькі, знищені домівки. Але, попри це, вона знайшла в собі сили не зламатися. Її історія — це свідчення неймовірної людської стійкості, сили духу та надії.

Після звільнення Бучі Тетяна вирішила ділитися своєю історією, щоб світ дізнався правду про трагедію її міста. Вона вірить, що пам’ять про ті події допоможе не лише зберегти історію, але й запобігти повторенню таких трагедій у майбутньому.

Її слова звучать, як заклик: «Ми не маємо права забувати. Ми маємо будувати майбутнє, де такі жахи більше ніколи не повторяться».